Урок 45. РМ. Усний твір-характеристика персонажа поеми «Гайдамаки».

ЄДИНІ ВИМОГИ ДО УСНОГО І ПИСЕМНОГО МОВЛЕННЯ УЧНІВ

ТА ПРОВЕДЕННЯ ПИСЬМОВИХ РОБІТ І ПЕРЕВІРКИ ЗОШИТІВ

у 5 - 11 класах

І. Вимоги до мовлення учнів

Будь-яке висловлювання учнів в усній і письмовій формі (розгорнуту відповідь на певну тему, доповідь, опис фізичного або хімічного досліду, рецензію на відповідь товариша і т. ін.) слід оцінювати, враховуючи його зміст, логічну побудову і мовне оформлення.

Учні повинні вміти:

·        говорити або писати на задану тему;

·        добирати найсуттєвіші факти і відомості для розкриття теми й основної ідеї висловлювання;

·        викладати матеріал логічно й послідовно (встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами і явищами, робити необхідні узагальнення і висновки);

·        правильно й точно користуватися мовними засобами для оформлення висловлювання;

·        будувати висловлювання у певному стилі (розмовному, науковому, публіцистичному та ін.) залежно від мети та ситуації спілкування (на уроці, зборах, екскурсії, в поході і т. ін.);

·        відповідати чітко, з додержанням логічних наголосів, пауз і правильної інтонації;

·        оформляти будь-які письмові висловлювання акуратно додержанням орфографічних та пунктуаційних норм.

Грамотно оформленим слід вважати висловлювання, в якому учень додержується:

·        правил вимови і наголосу;

·        правил вживання слів відповідно до їх значення й особливостей використання в різних стилях мови;

·        правил утворення і зміни слів, а також утворення словосполучень і речень відповідно до вимог граматики;

·        правил орфографії і пунктуації.

Мова учнів має бути виразною, що досягається, зокрема, багатством словника, різноманітністю граматичних форм і конструкцій. Будь-який текст, що звучить у класі (і цілі уривки, і окремі речення), повинен бути прочитаний виразно. Для мовної культури учнів важливі й такі уміння, як слухання та розуміння мови вчителя і товариша, уважне вислуховування інших, уміння ставити запитання, брати участь в обговоренні проблем і т. д.

II. Робота педагогічного колективу над здійсненням єдиних вимог до усного і писемного мовлення учнів

Виховання мовної культури школярів може успішно здійснюватися тільки завдяки цілеспрямованим і кваліфікованим діям усього педагогічного колективу.

З цією метою рекомендується:

1. Кожному вчителеві при підготовці до уроку старанно продумувати хід викладу матеріалу, правильність і точність усіх формулювань; грамотно і чітко оформляти всі види записів (на класній дошці, у шкільному журналі, в щоденниках учнів, у робочих планах і т. ін.). Не допускати в своєму мовленні неправильно побудованих речень і зворотів, порушення норм вимови, недбалості у виборі слів і неточностей у формулюваннях визначень.

2. Учителям з  предмету:

Більше уваги приділяти формуванню в учнів умінь аналізувати, порівнювати, зіставляти вивчений матеріал, аргументувати відповідь, робити висновки й узагальнення.

На уроках проводити змістовну роботу, спрямовану на повноцінне сприймання учнями навчального тексту і слова вчителя, які є не лише основними джерелами навчальної інформації, а й зразками правильно оформленого мовлення. Під час цієї роботи доцільно пропонувати учням такі завдання, як: сформулювати тему і основну думку повідомлення вчителя, скласти план.

Ширше використовувати читання вголос як один з важливих прийомів формування культури усного мовлення учнів, як засіб емоційного і логічного осмислення тексту.

Наполегливо вчити школярів працювати з книгою, користуватися різноманітною довідковою літературою з предмета, каталогом і картотекою, добирати літературу з відповідної теми, правильно оформляти результати самостійної роботи, складати тези, конспекти, бібліографічні списки тощо.

Систематично проводити роботу над збагаченням словникового запасу учнів, ознайомлювати їх з термінологією предмета, який вивчається. Під час пояснення такі слова вимовляти чітко, записувати на дошці і в зошитах, постійно перевіряти засвоєння їх значення і правильне вживання в мовленні. Використовувати таблиці з важкими для написання і вимови словами, які стосуються даної навчальної дисципліни. Зміст таких таблиць поновлювати в міру необхідності.

Стежити за грамотністю, культурою записів у зошитах.

3. Члени педагогічного колективу повинні:

·        домагатися підвищення культури усного мовлення учнів, боротися з уживанням жаргонних, вульгарних, а також діалектних слів і висловів як на уроці, так і в позаурочний час;

·        ширше використовувати різноманітні форми позакласної роботи (олімпіади, конкурси, факультативні і гурткові заняття, диспути, збори і т. п.) для удосконалення мовної культури учнів;

·        ретельно перевіряти грамотність плакатів, стінних газет, оголошень, а також шкільної документації;

·        плануючи загально шкільні заходи і роботу класного керівника, передбачати бесіди з батьками про виконання єдиних вимог до мовлення учнів у школі і вдома.