Петро Гулак-Артемовський. Балада "Рибалко"

 

 Петро Гулак-Артемовський. Балада «Рибалка» Вічна тема кохання. Засоби романтичного зображення. Фольклорна основа твору.

Вчителювання, викладацька діяльність

Чотири роки П. Гулак-Артемовський учителює в різних приватних навчальних закладах, дівочих пансіонах, родинах багатих польських магнатів на Правобережжі. У 1817 р. переїжджає до Харкова, вступає на словесний факультет Харківського університету вільним слухачем й одночасно викладає французьку мову в інституті шляхетних дівчат, а польську мову — в університеті. Через два роки йому дозволено скласти випускні екзамени за університет, а відразу й екзамени на одержання звання магістра. Маючи великі здібності, будучи людиною на- читаною, глибоко знаючи свій предмет, П. Гулак-Артемовський швидко захистив дисертацію, згодом став професором університету. Тричі обирався деканом факультету, а з 1841 по 1849 рік був ректором університету.

Літературна діяльність митця

З дитинства виніс майбутній поет палку любов до рідного слова, повагу до простої людини. Початок літературної діяльності П. Гулака-Артемовського відноситься ще до навчання поета в Київській академії. Ранні твори він писав російською мовою, зробив кілька вільних перекладів з французької. У Харкові вперше звернувся до української мови, оскільки це місто на той час було одним з найбільших культурних осередків України. Харківський університет на той час став одним з найбільших культурних центрів і колискою журналістики. Тут започатковано перші на Україні літературні журнали «Харьковский демократ» (1816) та «Украинский весник» (1816 — 1819). Серед співробітників журналу «Украинский весник» був П. Гулак-Артемовський. Розпочавши свою літературну діяльність ще в Київській академії з характерних на той час вільних перекладів, П. Гулак-Артемовський став пробувати свої сили й в оригінальній творчості українською мовою. Він пише байки, балади, прозові послання, критичні статті. Перші його твори — «Пан та Собака», «Солопій та Хіря», «Тюхтій та Чванько» — викликали великий інтерес не лише в читачів, а й у літературних колах. Про молодого викладача університету заговорили тепер як про визначного українського поета. На жаль, успішно розпочата літературна діяльність митця швидко обривається. Захопившись адміністративною діяльністю, він відходить від літературної творчості. Але поет через усе життя проніс палку любов до українського слова, до старості зберіг поетичний талант, про що свідчать його послання останніх літ.

Помер П. Гулак-Артемовський 13 жовтня 1865 р. в Харкові, де його й поховано. Найбільша заслуга П. Гулака-Артемовського в тому, що він став на захист поневоленого селянства, одним із перших утверджував в українській літературі народну мову.

Гулак-Артемовський «Рибалка».

Історія написання.

Літературознавці стверджують, що початок романтизму в українській літературі припадає на час публікації в журналі «Вестник Европы» у 1827 році твору П. Гулака-Артемовського «Рибалка».

Письменник указував на особливі причини, що спонукали його передати своєю рідною мовою баладу Ґете «Рибалка»: «Хотів спробувати: чи не можна малоросійською мовою висловити почуття ніжні, благородні, піднесені, не змушуючи читача чи слухача сміятися, як від «Енеїди» Котляревського і від інших, з тією ж метою написаних віршів?».

Так митець-романтик з благородною невпевненістю в успіху видає свій твір «Рибалка» як просту спробу.

Тема: розповідь про те, як молодий Рибалка за наполегливими вмовляннями Дівчини-русалки пірнув у воду, намагаючись там продовжити своє життя.

Ідея: уславлення щирого почуття кохання, за допомогою якого можна звабити людину, змінити умови її життя.

Основна думка: кохання — зваба, що змушує людину без вагань пройнятися цим почуттям і насолоджуватися ним.

Жанр: малоросійська балада (за визначенням самого автора).

Балада — невеличкий віршований твір, у якому розповідається про події та персонажів героїчного, історичного або фантастичного характеру.

Особливості балади як жанру:

· зображення однієї події з життя головного героя;

· висока емоційність;

· нетривалий час події,

· невелика кількість дійових осіб;

· стислість, малий обсяг;

· віршована форма.

Сюжет.

Молодий парубок ловив рибку, увесь час сумуючи і спостерігаючи за поплавком. Аж ось з води виринула Дівчина-русалка. Вона почала дорікати Рибалці в тому, що він «нівечить її рід і плід». Красуня почала із захопленням розповідати юнакові про красу підводного царства, запрошуючи його залишити землю і продовжити своє життя у морі. Не довго роздумуючи, Рибалка, заворожений привабливістю русалки, залишив берег і пірнув у воду. «І більше вже ніде не бачили Рибалки!».

https://youtu.be/LMIxODbC2UA переглянути відео.

До дня української мови та писеемності

Презентація до Дня писемності 

Урок 41. Контрольна робота Література Українського романтизму. Творчість поетів- романтиків. "Руська трійця". Доробок М.Гоголя (тестування)

Тестові завдання

1.    Назвіть письменника, що не входив до складу «Руської трійці»:

а) І. Вагилевич;   б) М. Костомаров;  в) М. Шашкевич;  г) Я. Головацький.

2.    Роки життя (1817 – 1862) належать:

а) М. Петренку; б) М. Костомарову; в) М. Шашкевичу; г) М. Гоголю.

3.    Основні герої романтичних творів:

а) козаки, народні співці, міфічні істоти;

б) міщани, князі, звірі;

в) явища природи, селяни;

г) український народ.

4.    Поезія «Веснівка написана у формі:

а) монологу; б) діалогу; в) полілогу; г) авторського відступу.

5.    З приводу чого дочка чинила опір матері («Українська мелодія» Є. Гребінка):

а) не хотіла їй допомагати обробляти городину;

б) відмовлялася виходити заміж за нелюба;

в) бо вимушена була щодня ходити на панщину;

г) оскільки не поважала її.

6.    Визначте художній засіб із уривку І в небо думкою влетів,/ Між зорями співає:

а) метафора; б) епітет; в) оксюморон; г) гіпербола.

7.    «Мадей» написав: а) Я. Головацький; б) М. Шашкевич; в) І. Вагилевич; г) В. Забіла.

8.    Укажіть  назву поезії за уривком Твоя пісня дуже гарна, / Ти гарно й співаєш, / Ти, щасливий, спарувався / І гніздечко маєш!

а) «Соловей» В. Забіла; б) «Соловейко» М. Костомаров; в) «Небо» М. Петренко; г) «Веснівка» М. Шашкевич.

9.    Петро Безрідний у творі М. Гоголя:

а) заможний селянин;

б) ієрей церкви;

в) шинкар;

г) наймит козака Коржа.

Ø  Установіть відповідність (5 балів одне завдання).

10.                                            Назва                                                                             

1. «Пан та Собака»;

2. «Ведмежий суд»;

3. «Дві пташки в клітці»;

4. «Суд»;

5. «Вечір проти Івана Купала».

Автор

а) Л. Боровиковський;

б) М. Петренко;

в) П. Гулак-Артемовський;

г) М. Гоголь;

ґ) П. Білецький-Носенко;

д) Є. Гребінка.

11.                  Уривок                                                                                 
1.    «То зазирне в курник, то дейко до свинок,

Спита, чи всі таки живенькі поросята…»;

2. «Чого цвірінькаєш, дурний, чого голосиш?»;

3. «Лисичка подала у суд таку бумагу…»;

4. «За Хведорове, бачиш, жито

Та Хведора ж і бито!»;

5. «А в світі якеє життя сироті?

І горе, і нужду терпітимеш ти».

Назва                                                                            
а) «Дві пташки в клітці»;

б) «Українська мелодія»;

в) «Небо»;

г) «Суд»;

ґ) «Ведмежий суд»;

д) «Пан та Собака».

12.              Портрет                                                                      

1.      

2.     

3.    

4.    

5.

Письменник

а) М. Гоголь; б) П. Гулак-Артемовський;  в) Є. Гребінка; г) І. Красніцький; ґ) Л. Боровиковський; 
д) М. Петренко.